Звідки беруться штрих-коди, якщо постачальник їх не дав
Здається, що штрих-код – це щось, що просто “є” на кожному товарі. Але на практиці регулярно трапляються ситуації, коли його немає: власне виробництво, товар на вагу чи по індивідуальному замовленню, набори з кількох позицій, зібрані вручну, чи просто постачальник, який не наклеїв етикетку. У всіх цих випадках товар потрібно продавати і обліковувати, а штрих-коду для нього не існує.
Чому “просто наклеїти будь-який” не варіант
Перше, що спадає на думку – придумати код вручну. Проблема в тому, що вручну присвоєні коди рано чи пізно повторюються, особливо якщо цим займаються різні співробітники в різний час. Дублікат штрих-коду означає, що система під час сканування підставить не той товар – а це вже прямий ризик помилки в продажу чи обліку залишків.
Друга проблема – стандарти. EAN-13 і EAN-8 мають конкретну структуру і контрольну цифру в кінці коду, яка перевіряє коректність зчитування. Штрих-код, згенерований “на око”, ці стандарти не враховує, і сканер може його просто не прочитати або прочитати з помилкою.
Як працює генерація штрих-кодів в 1С
Автоматична генерація створює унікальний код за стандартом EAN-13 чи EAN-8 одразу в момент створення нової позиції номенклатури чи характеристики – без додаткових дій з боку користувача. Система сама стежить, щоб коди не повторювались, і формує коректну контрольну цифру, тому надрукована етикетка гарантовано зчитується будь-яким сканером без помилок.
Коли це особливо актуально
Найчастіше запит на автоматичну генерацію приходить від компаній із власним виробництвом чи фасуванням, де щотижня з’являються нові позиції номенклатури, і вручну стежити за унікальністю кодів стає нереально вже при кількох десятках товарів. Друга типова ситуація – оптовики, які працюють з постачальниками без стандартизованої маркування, і їм потрібно “довести до ладу” номенклатуру власними силами, щоб вона нормально працювала зі сканерами на складі та на касі.